22 червня Міжнародний день еклера
Еклер – це ласощі у вигляді довгастого пиріжка із заварного тіста з кремом.
Назва “еклер” походить від французького éclair – блискавка (напевно через те, що з’їдається цей десерт дуже і дуже швидко 🙂 , але скоріше через те, що починає “блищати” при покритті глазур’ю
Створення еклерів приписують французькому кулінару Марі-Атуану Карему, одному з засновників сучасної світової кухні, у 1765 році.
Протягом ХІХ ст. еклер отримав поширення у Європі та Північній Америці. Однією з перших згадок про еклер у англомовній літературі є рецепт тістечка, вміщений у кухарській книзі «Boston Cooking School Cook Book» 1884 року. В Україні еклери стали популярними завдяки моді на все французьке і загалом західно-європейське наприкінці ХІХ — на поч. ХХ ст.
В кожній країні існує свій різновид заварних солодощів з кремом, які мають і свою власну назву. Так в Іспанії їх називають “пепіто”, в Аргентині – “Palo de Jacobo” (“посох Якоба”). Найромантичніша назва збереглася у Німеччині – “любовна кісточка” (Liebesknochen)
Французькі кондитери вважають, що ідеальні еклери мають бути завдовжки 14 см, однаковими і рівненькими. Наповнюють їх кремом – ванільним, шоколадним чи кавовим.
За свою 200-літню історію еклери стали одним з найпопулярніших і найромантичніших десертів
Підписуйтесь на наш канал YouTube та приєднуйтеся до нас в соц мережах: Facebook, Instagram